середа, 21 березня 2012 р.

Скаутські принципи і закони

ПРИНЦИПИ

1. Обов'язок скаута починається вдома.

Добрий скаут завжди пам’ятає те місце, де він виріс. Він шанує його і віддає йому все належне. Йог дім – це Батьківщина, Церква й отчий (батьківський) дім. Він знає, що завжди має бути на першому місці, що саме повинно бути пріоритетом у його житті. Скаут стає опорою та радістю для своїх батьків. Він перш за все виконує свої домашні обов’язки, а вже на другому місці стоїть усе решта. Скаут знає, що таке щастя на сімейному підґрунті. Прагне й стає добрим сім’янином. Добре усвідомлює значення обов’язків, що «падають» на його плечі. Виконує їх з приємністю, бо усвідомлює, що Бог дає йому найкраще й хоче від нього такої ж солідарності.

2. Усвідомлюючи відповідальність перед своєю країною, скаут виступає на захист вільної та братерської Європи

Скаут відкритий на пізнання й порозуміння з людьми незалежно від раси та національності. Кожного дня він вчиться жити дорослим життям, усвідомлюючи важливість праці та щоденних своїх обов’язків. Для нього бути відповідальним за когось чи за щось – особлива місія, яку отримує, а тому прагне виправдати довір’я, котре отримує від старших братів-скаутів. Так це не легко й не завжди приємно. Але тут в допомозі стає приклад Марії, Матері Божої, яка отримавши вістку від ангела, що стане Матір’ю самого Бога, не пручалася, не противилася цьому, а виявила правдиву покору; чи приклад апостолів Христа, які отримали у заповіт важливе завдання – поширення Христової Церкви; або приклад святих, які проповідували та служили в різні часи та в різних місцях й не раз віддавали своє життя за Бога, Церкву, Батьківщину та ближнього. Христовий лицар постійно шукає в молитві усвідомлення своїх обов’язків, усвідомлення своїх вчинків, усвідомлення сенсу життя, усвідомлення важливості приналежності до своєї країни.

3. Як син Церкви скаут гордиться своєю вірою, він працює над тим, щоби збудувати Царство Христове у своєму власному житті та у світі, який його оточує.

Кожна людина покликана любити Господа Бога та свою Церкву. Місія кожного скаута ще більша. Його завдання – допомогти іншим збудувати Царство Христове у своєму житті. Він будує в собі тверду віру, живе справжньою поживою, яку дарує йому Церква, бо саме Євхаристія змінює його та дає багато Господніх ласк. Скаут є сином – він довіряє й уповає на свого Батька – Господа Бога, який хоче, щоби грішник не загинув, але мав життя вічне, який кожного дня дає шанс людині змінитися, який кожного дня чекає її утаєнний у Кивоті. Хлопець чи дівчина пишається своєю вірою, бо саме вона є глибоким й головним знаряддям у їх праці, мертвенності, служінні. Святе Писання каже нам «віра твоя спасла тебе». Вона породжує добрі вчинки, вона породжує в кожному християнину хоробрість до труднощів та болю. Дякуючи цьому, він стає правдивим Христовим учнем, що живе «живою Євангелією» й хоче дарувати цей дар і ці знання тим, які не пізнали правдивої Христової любові.


ЗАКОНИ

1. На слово скаута можна завжди покластися

Скаут є добрим паном самого себе. Він знає чого хоче від життя та що хоче досягти в ньому. Його слово, на яке може покластися будь-хто з інших – це свідчення його честі та моральної справедливості, якою він живе щодня. Скаут намагається бути прикладом для інших через свою пунктуальність, конкретність, справедливість, рішучість у виконанні поставлених завдань. Він є благородним лицарем сьогоднішнього часу. Його честь полягає у трьох скаутських чеснотах: щирість, самовідданість, чистота. Коли подорожуємо в літаку – довіряємо пілотові, довіряємо йому своє життя, ризикуємо, бо переконані що він є добрим фахівцем у своїй справі і не піддасть наше життя небезпеці. Скаут може мати 36 вад та недосконалостей у житті, але не може бути звичайною стрічкою на вітрі. У ньому ми завжди можемо бути впевнені, бо він дав нам своє слово і дотримається його, щоб не сталося, бо саме для нього це справа його честі.

2. Скаут вірний і заступається за свою країну, батьків, виховників та всіх, хто йому ввірений

Він прагне бути вірним Богові, Батьківщині, скаутському руху. Може покластися на них. Шукає правди у всіх речах й заступається за неї задля її оборони. Ці речі є святими й незмінними для нього. Його вірність виявляється у його вчинках. Його наставник – провідник, на якого він може покластися, якому довіряє, який виховує його, дає найкраще й якомога більше із себе, щоби він це охопив. Протилежними речами до вірності є ошуканство, зрада, брехня. Щоби Батьківщина мала майбутнє, родина – щастя, а гурток – розвиток, найбільше потрібна віра в сили та можливості кожного з її членів. У своєму гуртку та в особистому житті скаут впевнений у собі і навіть із закритими очима може подивляти та покластися на братів-скаутів зі свого гуртка. Він вміє розрізняти: що є для нього біле, а що – чорне, що – добре, а що – зле; що є відвага, а що – боягузтво. Саме з такою людиною можна формувати суспільство – будувати Церкву, родину, гурток…

3. Скаут служить своєму ближньому і супроводжує його на шляху до Бога

Дорога до Бога нелегка. Скаут стає містком для інших на цій дорозі. Він бачить лише добре, лише Бога в обличчях ближніх. Він розуміє потребу в служінні. Бачить приклад старших братів-скаутів. Він обирає собі за один із девізів: «Моє щастя – це щастя інших» і тримає в пам’яті притчу про милосердного самарянина. Навіть один жест, одна усмішка чи одне слово може врятувати людину перед розпачем. Саме це може бути маленьким покликом для людини. Тому можемо говорити: саме для цього ми були створені, так як i лікарі, які покликані лікувати хворих. Скаут належить до категорії людей, котрі на своїй дорозі сіють радість життя.

4. Скаут друг всіх людей і брат всіх скаутів

Бути другом для інших означає співпереживати з ними в різних життєвих ситуаціях, вболівати за них, пам’ятати в молитві, бажати добра, бути відкритим на спілкування незалежно від того з ким спілкується, незалежно від соціального стану, релігії чи віку. Скаут не стає другом лише для тих людей, яких зустрів на своєму шляху через простий випадковий життєвий момент, щоби спільно пережити яку-небудь проминаючу пригоду. Він допомагає і тим, яких не знає, тим - яких всі відкинули чи забули…
Скаути є братами, які разом співпрацюють, щоби змінити світ на краще. Щоби здобути вміння бути відкритим для всіх, спочатку потрібно розпочати таке життя в братерстві зі своїми найближчими. У 1920 році тисячі скаутів зі всіх країн Європи зустрілися на Джемборі у Лондоні. Вони – опісля страшних воєн, які вчинили їхні родичі – хотіли знищити ненависть та навчити братерства. І вже сьогодні на цілій земній кулі скаутське братерство становить фундамент кращого світу.

5. Скаут ввічливий та лицарський

Існують способи, завдяки яким можемо дарувати іншим приємність. Начебто особа, яка чинить щось добре отримує винагороду, яка називається приємністю у серці. Дати місце старшій особі, скласти привітання матері з нагоди дня її іменин, допомогти священику в катехизації – це нормальні речі для кожного хлопця, який шукає у світі благородства, хоче стати лицарем свого життя. Є й інші речі, котрі мають велике значення та не потребують значних зусиль, адже нічого не коштує зробити невеликі жести, які є знаком любові й водночас підтримкою для людей. Це маленькі несподіванки, які ще більше збільшують якість допомоги: cхований подарунок, лист висланий до лісника з подякою, що дозволив розбити намети на своєму полі – саме у таких справах скаут є незрівняним. Якщо вміємо бачити Бога в очах ближнього, можемо кожного дня зробити щось доброго. Наприклад, можна очистити доступ до водопою у господарстві, при якому розбили свій табір, відбудувати знищену каплицю при дорозі та оздобити її квітами, усунути повалене на дорозі дерево, направити пошкоджений пліт чи встати на 5 хвилин швидше й почистити взуття хлопцям з гуртка на таборі.

6. Скаут бачить у природі витвір Божий - він любить й шанує рослин та тварин

Скаут належить до тих людей, які люблять спостерігати не лише за іншими, він також любить пізнавати творіння Боже, особливо природу. Він любить дивитися на небо, що встелене багатьма зірками, чи підглядати за оленем, що провадить до водопою своїх ланей. Його захоплює відблиск сонця на озері, тягне до гори вкритої снігом, повний вражень від шелесту листя, таємничої музики води у потічку чи джерела що б’є з-під ущелини. Добрий скаут вміє зберігати тишу та пізнавати Божі знаки в природі. Якщо маємо вразливі очі на красу, якщо маємо вуха, що кохають гармонію – це нас виховує, ми розуміємо всю її велич, тоді є недалеко від того, щоб у всьому бачити присутність Бога. Саме через ці знаки Бог любить, аби його любили.

7. Скаут слухняний з доброї волі і нічого не робить наполовину

Кілька років тому на одній фабриці, де працювало 30 робітників було одне обов’язкове для всіх правило: «Абсолютно заборонено палити у приміщенні». Але один із працівників думав, що вона не стосується його і попри заборону запалив цигарку. Результат був плачевним і дуже трагічним. Вибух був відчутний радіусом у 15 кілометрів… а фабрика витратила ще багато часу та праці, щоб усунути наслідки.

8. Скаут тримає свій поганий настрій при собі

Скаут сприймає різні труднощі як нормальну річ. Його настрій та гумор не змінюється залежно від погоди. Не бійся ні дощу, ні холоду, ні сонця. Скаутинг – це школа «проти-паніки». Вчися бути холоднокровним у ситуаціях, коли інші втрачають рівновагу. Завдяки цьому вмінню скаут тверезо дивиться на речі і може планувати наперед, у перспективі майбутнього. Життя багатьох людей часто залежало від вміння бути холоднокровним й спокійним у важких ситуаціях.

9. Скаут простий, ощадливий і турботливо обходиться з чужим майном

Марнотратство – є гріхом, бо є результатом погорди праці батьків та певною мірою образа для тих, які не мають можливостей для забезпечення елементарних потреб. Скаут є ощадливим. На таборі завжди дбає за свій та гуртковий інвентар, ніколи нічого не кидає на землю, він уміє дбати за свій намет. Так само чинить і в житті.

10. Скаут чистий в думках, словах та ділах

Він дбає за чистоту свого серця, думки й уст. Не тому, що так хочуть чи кажуть інші, а тому, що це йому подобається. Це кодекс його життя. Робить це з призадумою, для чого йому це потрібно. З корисною призадумою: цього хочу не я, а Бог хоче цього.
Він цурається поганих вчинків, бо добре знає до чого вони ведуть. Він тікає від гніву, бо знає що він недобрий господар його серця, він соромиться поганих слів – не личить справжньому лицарю опускатися до такого низького рівня. Його зброя й щит – правда впевненість в Собі й Богові, щирість, наполегливість, добрий намір у виконанні справ.

Гасло скаута – «Завжди готовий!»

Немає коментарів:

Дописати коментар